Основна інформація
Загальна частина
Ця Стратегія розроблена відповідно до законів України «Про засади державної регіональної політики», «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», постанов Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2023 р. № 817 «Деякі питання розроблення Державної стратегії регіонального розвитку України і плану заходів з її реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених Стратегії і плану заходів» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 77, ст. 4365), від 30 травня 2023 р. № 600 «Про затвердження Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 60, ст. 3382), від 27 вересня 2022 р. № 1073 «Про затвердження Порядку поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 80, ст. 4841). Ця Стратегія визначає генеральний вектор сталого розвитку регіонів та розроблена відповідно до Цілей сталого розвитку України до 2030 року, затверджених Указом Президента України від 30 вересня 2019 року № 722. В Україні створено юридичну основу та запроваджено нові підходи до стратегічного планування та фінансування регіонального розвитку. Реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні на засадах децентралізації, яка успішно реалізується з 2015 року, створила нові можливості для розвитку територіальних громад. Новий адміністративно-територіальний устрій та бюджетна децентралізація суттєво підвищили спроможність місцевого самоврядування. Актуалізація Стратегії зумовлена необхідністю врахування:
- наслідків повномасштабної війни російської федерації проти України та їх впливу на територіальні громади та регіони, підвищення ролі безпеки та стійкості до зовнішніх чинників;
- набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС, поглиблення ступеня виконання положень Угоди про асоціацію між Україною і ЄС та її державами-членами та переходу до початку переговорів про вступ України до ЄС;
- рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку щодо необхідності оновлення Стратегії для забезпечення її зв’язку з процесом відновлення України;
- змін внесених до Закону України «Про засади державної регіональної політики»;
- кліматичних зобов’язань України, зокрема щодо:
- загальноекономічного зниження викидів парникових газів на 65% до 2030 року порівняно з 1990 роком (Оновлений національно визначений внесок України до Паризької угоди);
- відмови від використання вугілля на державних електростанціях до 2035 року (СОР26, вступ до платформи Powering Past Coal Alliance (PPCA);
- скорочення викидів метану на 30% до 2030 року від рівня 2020 року (СОР26, долучення до ініціативи Global Methane Pledge) та ін.
У роботі над актуалізацією Стратегії взяли участь понад 230 представників неурядових організацій, аналітичних центрів, міжнародних організацій, незалежних експертів, дослідників та громадських активістів. Такий підхід забезпечив інклюзивність та відкритість процесу. Політика регіонального розвитку до 2027 року ґрунтується на врахуванні під час стратегічного планування ключових викликів, які впливають на людину, інфраструктуру, безпекове середовище, економіку та навколишнє природне середовище, а також включатиме побудову культури партнерства та співробітництва, орієнтованої на взаємодію громадян та публічних інституцій щодо розвитку. Заходи регіональної політики формуватимуться на основі отриманого досвіду, зібраних даних, висновків, рекомендацій, результатів аналізів та оцінки для забезпечення та підтримки високих стандартів управління та реалізації регіональної політики, що вимагає функціонування відповідних спеціалізованих аналітичних засобів, баз даних формування та оцінки політики. Реалізація державної регіональної політики на період до 2027 року здійснюватиметься на основі комплексного територіально-орієнтованого підходу, що передбачає, що об’єктом у рамках регіональної політики є регіони та територіальні громади, які характеризуються специфічним набором соціальних, просторових, безпекових, екологічних та економічних особливостей. З цією метою в Стратегії визначаються функціональні типи територій, які наведені в Додатку 1. Заходи щодо реалізації державної регіональної політики спрямовуватимуться на відновлення інфраструктури, економічної активності, публічних послуг, та балансу екосистем, створення безпекових умов для повернення в регіони внутрішньо переміщених осіб та вимушених мігрантів, створення сприятливих умов для діяльності всіх суб’єктів господарювання на територіях відновлення, підтримку та ефективне використання потенціалу територій з особливими умовами для розвитку, поширення позитивного впливу регіональних полюсів зростання (міських агломерацій, міст) та територій сталого розвитку, що повинно сприяти зниженню рівня міжрегіональної та внутрішньорегіональної асиметрії в розвитку територіальних громад та якості життя людини.
Тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів
Загальний опис тенденції
Реформи управління в Україні та їх вплив на розвиток країни у 2014-2021 роках
Завдяки реформам своїх багаторівневих структур управління, які розпочала Україна у 2014 році, було надано значний імпульс розвитку держави та її регіонів, зокрема створено нову законодавчу базу для місцевого самоврядування та державної регіональної політики. Фінансова децентралізація, формування нового адміністративно-територіального устрою та передача значних повноважень територіальним громадам підвищила спроможність місцевого самоврядування. Також, протягом 2020-2021 років суттєво зросло фінансування регіонального та місцевого розвитку, що сприяло підвищенню якості та доступності публічних послуг, зростанню доходів та зайнятості населення. Внутрішні реформи теж забезпечували загалом позитивну динаміку України в основних міжнародних рейтингах, що стосуються розвитку людського капіталу, конкурентоспроможності та відкритості для бізнесу.
Ключові макроекономічні індикатори розвитку України у 2012-2021 роках
Починаючи з 2015 року Україна стабільно демонструвала зростання Індексу людського розвитку (Human Development Index, HDI). У 2020-2021 роках значення індексу України знизилося через пандемію COVID-19 та її наслідки, що загалом відповідає світовій тенденції. При цьому Україна стабільно займає місце серед групи країн з «високим» значенням індексу.
З 2012 року, Україна покращувала оцінки в рейтингу Doing Business. У 2020 році країна піднялася на 64-те місце, порівняно зі 152-м у 2012 році. Попри це, Україна не демонструвала стабільної позитивної динаміки підвищення економічної конкурентоспроможності, оціненої за допомогою Індексу глобальної конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index, GCI). . Рейтинг України коливався від 76-го (у 2015 році) до 89-го (у 2017 році). Традиційно слабкими секторами України є «Фінансова система», «Макроекономічна стабільність» та «Інституції», а сильними – «Знання», «Ринок праці», «Внутрішній ринок».
Проблеми соціально-економічного розвитку у 2004-2021 роках
Скорочення та старіння населення. Стабільною тенденцією останніх двох десятиліть є скорочення чисельності населення в більшості регіонів (зокрема, зниження чисельності населення в кількох регіонах, де сільське господарство було основною галуззю) та інтенсивне зростання м. Київ та агломерації. У 2006 році чисельність населення України опустилася нижче за 47 млн осіб. Громадян України віком до 17 років було 8,8 млн, старших за 60 років – 9,5 млн. У 2015 році, вже без урахування тимчасово окупованого Криму та Донбасу, населення становило 42,7 млн осіб. До 2019 року населення України скоротилося до 41,9 млн осіб. На той момент у країні було 7,6 млн громадян віком до 17 років і 9,8 млн – старше 60. Це вказує на сталу динаміку старіння населення. Станом на початок 2022 року, без урахування даних з окупованих територій, в Україні проживало 40,9 млн осіб. Таким чином, з 1992 року населення скоротилося на 20,7% (51,7 млн осіб до 40,0 млн осіб).
Економічні диспропорції у розвитку регіонів. В період 2004-2014 років лише м. Київ забезпечував до 50% сукупного приросту валового внутрішнього продукту України, навіть коли його частка у валовому внутрішньому продукті України становила лише 17,8% у 2004 році. У 2014-2021 роках на м. Київ та Київську область припадало майже 30% загального економічного зростання. Подібна диспропорція спостерігається і на рівні показника середньої заробітної плати по Україні: якщо у січні 2022 року середня заробітна плата по Україні була 14577 грн, то у Києві та Київській області вона становила 21347 грн (+46%) та (+4%). Це найвищі показники по Україні.
Виклики
- Збройна агресія російської федерації, тимчасова окупація частини території України та втрата інституційної спроможності влади на місцевому рівні.
- Збільшення кількості територій, які потребують державної підтримки.
- Знищення й значні пошкодження інфраструктури та її невідповідність актуальним потребам людини, економіки та вимогам безпеки.
- Різкі просторові та структурні зміни в економіці, втрата експортного потенціалу регіонів.
- Втрата людського капіталу та прискорення депопуляції.
- Зміна клімату та погіршення екологічної ситуації внаслідок бойових дій на території України.
- Неготовність системи управління регіональним розвитком до процедур та кращих практик ЄС.
1.
Неготовність системи управління регіональним розвитком до процедур та кращих практик ЄС
| Опис тенденції | Програмування на національному рівні. До ключових завдань та викликів України в контексті спроможності освоєння коштів ЄС належать: створення нормативно-правової бази для управління структурними фондами (ст. 174-175 Договору про функціонування ЄС), посилення ролі посилення ролі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної регіональної політики, запровадження багаторівневого управління та координації між різними субʼєктами, що беруть участь у розробці програм та управлінні коштами ЄС, а також створення відповідних інструментів підготовки, управління, моніторингу та контролю програм і проєктів. Програмування на регіональному та місцевому рівнях. Важливою є також побудова спроможних структур та процедур на регіональному та місцевому рівнях. Це стосується визначення територіальної моделі управління коштами ЄС, зміцнення інституцій на регіональному рівні, яке включає, зокрема, розбудову спроможності до програмування, розвиток навичок у сфері організації конкурсів, системи оцінки проєктів, їх моніторингу та впровадження. |
|---|
Показники тенденції
2.
Зміна клімату та погіршення екологічної ситуації внаслідок бойових дій на території України
| Опис тенденції | Поширення ландшафтних та лісових пожеж. Пожежі спричинено вибухами боєприпасів за відносно сухою погодою. За оцінками Світового Банку, пошкодження від пожеж охоплюють 183,2 тис. га лісів, що зумовлює знищення орієнтовно 43,1 млн м3 деревини (еквівалент дворічної заготівлі для всієї України). Серед найбільш постраждалих областей - Чернігівська, Сумська, Луганська, Київська, Житомирська та Харківська. Станом на початок травня 2023 року загальні викиди CO2e (еквівалент вуглекислого газу) від лісових та інших пожеж становлять 17,7 млн т. Наслідки для природно-заповідного фонду. 20% природоохоронних територій уражені війною, 160 територій Смарагдової мережі (29 тис км2) та 16 Рамсарських обʼєктів (6,3 тис км2) під загрозою знищення. З початку війни знищено або пошкоджено близько 800 обʼєктів водогосподарської інфраструктури. Станом на початок жовтня 2023 року зафіксовано майже 2,6 тис. фактів шкоди довкіллю, спричинених повномасштабним вторгненням рф на суму майже 48,7 млрд дол. (без врахування руйнування дамби Каховської ГЕС). Серед найбільш постраждалих регіонів: Донецька, Житомирська, Київська, Луганська, Миколаївська, Сумська, Чернігівська та Харківська області. Забруднення або знищення водойм та ґрунтів. З початку війни знищено або пошкоджено близько 800 обʼєктів водогосподарської інфраструктури. Ведення бойових дій та пересування техніки спричиняють потужне забруднення та руйнування ґрунтового покриву. Основним джерелом забруднення при проведенні вогневих стрільб є продукти вибуху, які проникають у ґрунт разом з водою, та уламки боєприпасів. За попередніми прогнозами, найбільш постраждалими регіонами є Донецька, Луганська, Миколаївська, Херсонська, Харківська та Запорізька області. Забруднення відходами руйнувань. На початок червня 2023 року кількість відходів внаслідок руйнування майна становила близько 450 тис. т. Найбільше будівельних відходів внаслідок бойових дій накопичилося в Київській, Житомирській, Сумській, Миколаївській, Херсонській, Чернігівській та Харківській областях. Значна частина таких відходів може бути повторно використана в будівництві або направлена на рециклінг за умови його розбирання та/або демонтажу за типами відходів в місці утворення. |
|---|
Показники тенденції
3.
Втрата людського капіталу та прискорення депопуляції.
| Опис тенденції | Демографічні зміни. Згідно з прогнозами, в Україні посилюватиметься негативна динаміка народжуваності; війна неминуче спричинить також загострення негативних трендів у смертності та тривалості життя. Різка зміна у динаміці народжуваності відбувається останні 2 роки. У 2023 році в Україні народилось 187 387 дітей, що на 32% менше, ніж у 2021 році (273 772 немовляти). Міграційні процеси та збільшення кількості ветеранів війни. Статус тимчасового захисту у країнах Європи на початок червня 2023 року отримали близько 5,14 млн громадян України, в рф та білорусі перебували близько 1,5 млн громадян України. Більшість вимушених переселенців за кордон мають вищу або незакінчену вищу освіту (близько 70% від респондентів). Майже 4,9 млн громадян України отримали офіційний статус внутрішньо переміщеної особи (ВПО). Ветерани війни та члени їх сімей. До 1 січня 2022 року в Україні налічувалося близько 500 тисяч учасників бойових дій. Прогнозована кількість ветеранів, членів їхніх сімей та сімей полеглих воїнів вже у найближчі роки може сягати, за різними оцінками, від 2 до 5 млн людей, що становить близько 10-15% населення України. |
|---|
Показники тенденції
4.
Різкі просторові та структурні зміни в економіці, втрата експортного потенціалу регіонів
| Опис тенденції | Економічні втрати у розрізі секторів. У 2022 році ВВП України зменшився на 29,1%, що є найбільшим падінням з часу здобуття незалежності в 1991 році. Приріст реального ВВП в березні-липні 2023 року демонстрував позитивні значення, але ВВП все ж залишається на понад 25% нижчим за рівень 2021 року. Валова додана вартість (ВДВ) у сфері будівництва впала на 67,6%, у транспортному секторі - 44,4%, у сфері торгівлі - 30,9%, у секторі переробної промисловості - на 43,1% (обсяг реалізованої продукції переробної промисловості зменшився на 29,3 %, а, зокрема, продукції металургійних виробництв – на 50,3%). Водночас спостерігається зростання обсягу реалізованої продукції у легкій промисловості (+3,4%) та на деяких машинобудівних виробництвах завдяки переорієнтації на військові потреби. Порівняно незначне скорочення обсягів виробництва продемонстрували харчова, деревообробна і фармацевтична промисловості, що пояснюється стабільним внутрішнім попитом на їх продукцію та експортною орієнтацією. Втрати агросектору. Загальна сума втрат, завданих аграрному сектору держави станом на квітень 2023 року, сягнула 8,7 млрд дол. США, що становить близько третини від всієї вартості активів. Серйозних втрат зазнала інфраструктура для зберігання виробленої сільськогосподарської продукції. Сумарна місткість зруйнованих зерносховищ досягає 8,2 млн т виробленої продукції, а пошкоджених зерносховищ — 3,25 млн т потужностей для одночасного зберігання. Релокація підприємств. За урядовою програмою релокації було переміщено понад 800 підприємств, серед яких переважають металообробні та машинобудівні підприємства, суб’єкти господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, підприємства легкої промисловості та ІТ-галузі. Лідером за кількістю релокованих підприємств є Львівська область – сюди переміщено майже чверть таких підприємств. Понад 50 підприємств повернулися на попередні місця роботи у зв’язку з покращенням там безпекової ситуації, зокрема, в Харківську, Чернігівську та Сумську області. Регіональна динаміка відновлення завантаженості бізнесу. Станом на І півріччя 2023 року західні регіони України вже працювали на повну або майже на повну потужність. Водночас складною залишається ситуація на прифронтових Запорізькій та Харківській областях, де лише 10% підприємств працювали на високому рівні завантаження потужностей. Низький рівень завантаження бізнесу спостерігався у Сумській (32%), Черкаській (33%) та Кіровоградській (33%) областях. Експорт товарів і послуг. За підсумками 2022 року частка експорту товарів і послуг у ВВП України (у фактичних цінах) скоротилась до 35,5% (проти 40,7% у 2021 році). У 2022 році відбулось зменшення обсягів товарного експорту з України на 35,2%. Водночас усі області західного регіону, окрім Івано-Франківської, продемонстрували нарощення експортної активності, але найбільшого приросту товарного експорту впродовж 2022 року досягли Черкаська та Одеська області. У товарній структурі вітчизняного експорту скорочення (-9,89 в.п.) зазнала частка продукції металургійної промисловості, обсяги експорту якої впали на 62,5%. Також суттєво зменшились обсяги експорту продукції хімічної промисловості (-54,3%) і мінеральних продуктів (-48,6%). Водночас обсяги експорту продуктів рослинного походження скоротились лише на 13,3%, а жирів та олій – на 15,5%. Обсяг експорту послуг скоротився у 2022 році на 12,5% до попереднього року і склав 16,1 млрд дол. США. Частка IT-послуг в експорті сягла 46,5% у 2022 році, хоча і відзначається зменшення в першому півріччі 2023 року на 9,3%, що вказує на тенденцію зниження обсягів експорту українського ІТ. Переорієнтація логістичних потоків. Спостерігається підвищення інтенсивності використання транспортної інфраструктури регіонів, віддалених від зони бойових дій. Показник зміщення транспортних потоків на прикордонні райони зріс в середньому на 30% у 2022 році. Частка міжнародних перевезень сухопутним транспортом зросла на 20 в.п. (з 48% у 2021 році до 68% у 2022 році). Зростає інтенсивність вантажопотоків через ділянку кордону Україна-ЄС (у 2022 році кількість пропущених через державний кордон України вантажних автомобілів зросла на 20,3%, вантажних вагонів – на 21,7%, вантажів – на 21,3%). На Закарпатську, Волинську та Львівську області у 2022 році припадало 88,4% всіх вантажопотоків у міжнародному сполученні та 90% транзитних вантажопотоків. |
|---|
Показники тенденції
5.
Знищення й значні пошкодження інфраструктури та її невідповідність актуальним потребам людини, економіки та вимогам безпеки
| Опис тенденції | Значні руйнування та пошкодження соціальної, житлової інфраструктури та культурних пам’яток. Станом на кінець 2023 року пошкоджено 1,4 млн житлових приміщень, зокрема 135 тис. індивідуальних будинків, особливо у східних областях. Частково пошкоджені 3570 та зруйновані 380 закладів освіти (постраждали майже всі освітні заклади Донецької області). Пошкоджено 1675 об'єктів у 663 закладах охорони здоров'я. До початку війни по всій країні нараховувалося 3118 автомобілів екстреної медичної допомоги автомобілів швидкої медичної допомоги, з яких за період масового вторгнення 650 (20,8%) були пошкоджені або вкрадені. Пошкоджено 863 пам'ятки культури, з них 119 пам'яток національного значення. Значні руйнування та пошкодження транспортної та енергетичної інфраструктури. Найбільші втрати спостерігаються в регіонах, де велися тривалі бої – на Донецьку, Луганську, Херсонську та Запорізьку області разом припадає понад 70% збитків. За попередніми оцінками, в цілому внаслідок бойових дій руйнувань зазнали 25,4 тис. км доріг та 344 мостів і мостових переходів державного та місцевого значення. Пошкоджено 2 862 та знищено 2 891 майновий об'єкт залізничної транспортної інфраструктури та залізничного рухомого складу. Також зазнала значних руйнувань і енергетична інфраструктура. На кінець 2023 року 47% енергетичної інфраструктури зазнало руйнувань через масовані атаки. Наслідки руйнування Каховської гідроелектростанції. До річки Дніпро потрапило щонайменше 150 т мастила із ризиком подальшого витоку ще більшого обсягу. Техногенна катастрофа впливає на водопостачання 31 системи зрошення полів, а саме Дніпропетровської – 30%, Херсонської – 94% та Запорізької – 74% областей, а також спричиняє перебої в роботі Запорізької АЕС. |
|---|
Показники тенденції
6.
Збільшення кількості територій, які потребують державної підтримки
| Опис тенденції | Зниження фінансової спроможності громад у 2022 році на фоні номінального зростання доходів (+9,5%), але реального зниження на 17% через інфляцію. Власні доходи загального фонду місцевих бюджетів зросли лише в 10 регіонах, переважно західних та центральних областей. Інші завершили 2022 рік з фактичним від’ємним приростом власних доходів місцевих бюджетів. Спостерігається скорочення значущих податків: податок на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) (без урахування сплаченого з доходів військовослужбовців), акцизного податку з пального, плати за землю, єдиного податку. Активні бойові дії на території України призвели до поглиблення диспропорцій у розвитку регіонів та збільшення кількості територій, які потребують державної підтримки та застосування спеціальних механізмів та інструментів стимулювання їх розвитку:
-території з міжнародними безпековими обмеженнями, розташовані вздовж кордону з російською федерацією, Республікою Білорусь, Придністровським регіоном Республіки Молдова та, які межують з тимчасово окупованими територіями (вилучення земель з господарського обігу, потенційне руйнування підприємств та об’єктів інфраструктури, втрата логістичного потенціалу);
|
|---|
Показники тенденції
7.
Збройна агресія російської федерації, тимчасова окупація частини території України та втрата інституційної спроможності влади на місцевому рівні.
| Опис тенденції | Масштаб територій, які зазнали тимчасової окупації. З початком повномасштабної збройної агресії майже 3800 населених пунктів у 231 територіальній громаді 11 областей України - Донецькій, Луганській, Житомирській, Запорізькій, Київській, Миколаївській, Харківській, Херсонській, Чернігівській, Сумській та Одеській областях зазнали тимчасової окупації. В тимчасово окупованих територіальних громадах була зруйнована українська система управління, припинено надання адміністративних та інших публічних послуг. На деяких територіях були спроби ввести в обіг гроші держави-агресора, запровадити освітні програми держави-агресора, було заблоковано роботу українського теле- та радіомовлення. Основні проблеми, які постають після деокупації територій. Зниження доступу до базових житлово-комунальних, адміністративних та соціальних послуг через руйнування інженерних мереж, соціальної інфраструктури та житлового фонду, забруднення територій вибухонебезпечними предметами та пошкодження транспортної інфраструктури. Також це проблема посилюється загальним дефіцитом кадрів, зокрема, по-перше, відсутністю працівників для військових адміністрацій, комунальних закладів тощо; по-друге, відсутністю кваліфікованих працівників закладів соціального спрямування, в тому числі загальних та спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі. На деокупованих територіях спостерігається поглиблення гендерної нерівності та збільшення кількості осіб, що постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, у тому числі сексуального насильства, пов'язаного зі збройним конфліктом. |
|---|
Показники тенденції
Державна регіональна політика до 2027 року
Загальний опис Державної регіональної політики
Стратегічною метою державної регіональної політики до 2027 року є посилення соціально-гуманітарної, економічної, просторової згуртованості України, зростання рівня безпеки і добробуту її громадян шляхом забезпечення потреб регіонів та територіальних громад у відновленні інфраструктури та модернізації економіки за принципом «краще, ніж було», ефективного використання внутрішнього потенціалу територій, розвитку системи демократичного, децентралізованого та інклюзивного багаторівневого врядування. Стратегічна мета державної регіональної політики до 2027 року досягається на основі трьох стратегічних цілей.
Стратегічні цілі
1.
Формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах.
1.
Формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах.
Оперативні цілі
1. Забезпечення інтегрованого розвитку територій з врахуванням інтересів майбутніх поколінь
Напрями оперативної цілі
1. Стимулювання розвитку територій
Показники моніторингу досягнення цілей Державної стратегії регіонального розвитку на 2024 - 2027 роки
Основні завдання, що забезпечують досягнення стратегічних цілей
| № | Завдання |
|---|---|
| 1.1.1. | Створення законодавчої основи функціонування та розвитку агломерацій, забезпечення збалансованого просторового розвитку територій, що входять до їх складу. |
| 1.1.2. | Здійснення першочергових заходів щодо безпеки життєдіяльності, відновлення та стимулювання економічної активності в територіальних громадах, віднесених до територій відновлення. |
| 1.1.3. | Визначення пріоритетних напрямів сталого розвитку гірських територій, створення необхідних умов для комплексного розв'язання наявних проблем в економічній, інфраструктурній, соціальній сферах. |
| 1.1.4. | Створення ефективних інструментів реалізації ефективної державної політики з підтримки сільського розвитку з урахуванням критеріїв членства у Європейському Союзі та міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції. |
| 1.1.5. | Забезпечення доступу жителів сільської місцевості до соціальних та адміністративних послуг, зокрема в адміністративних центрах територіальних громад та районів. |
| 1.1.6. | Сприяння залученню інвестиційних ресурсів, коштів міжнародної технічної допомоги та міжнародних фінансових організацій для реалізації проєктів економічної реструктуризації. |
| 1.1.7. | Сприяння диверсифікації місцевих економік, сталого соціально-економічного розвитку вугільних територіальних громад. |
| 1.1.8. | Визначення пріоритетів та механізмів використання потенціалу регіональних полюсів зростання, зокрема стимулювання реновацій та ефективного використання залишених територій і виробничих об’єктів в регіональних полюсах зростання. |
| 1.1.9. | Формування стратегічних напрямів відновлення та розвитку регіонів та територіальних громад, території яких прилягають до морського узбережжя або узбережжя морських заток і лиманів. |
| 1.1.10. | Створення умов для соціально-економічного, інфраструктурного та екологічного розвитку територій української частини Дунайського регіону |
2. Реінтеграція деокупованих територій
Показники моніторингу досягнення цілей Державної стратегії регіонального розвитку на 2024 - 2027 роки
Основні завдання, що забезпечують досягнення стратегічних цілей
| № | Завдання |
|---|---|
| 1.1.1. | Формування кадрового резерву працівників для організації управління та надання базових послуг на деокупованих територіях. |
| 1.1.2. | Відновлення системи публічної влади на деокупованих територіях та забезпечення її стійкості. |
| 1.1.3. | Відновлення базових муніципальних та адміністративних послуг на деокупованих територіях. |
| 1.1.4. | Здійснення першочергових заходів щодо економічної та соціальної адаптації та реабілітації громадян на деокупованих територіях. |
| 1.1.5. | Створення умов для інтеграції деокупованих територій в єдиний український інформаційний простір, блокування інформаційного впливу російської федерації. |
| 1.1.6. | Забезпечення подолання наслідків ідеології мілітаризації держави-агресора на всі сфери життя людини на деокупованих територій. |
| 1.1.7. | Запровадження системи ментальної реінтеграції та психологічної підтримки жителів деокупованих територій. |
3. Захист та відновлення довкілля
Показники моніторингу досягнення цілей Державної стратегії регіонального розвитку на 2024 - 2027 роки
Основні завдання, що забезпечують досягнення стратегічних цілей
| № | Завдання |
|---|---|
| 1.1.1. | Розроблення системи комплексного моніторингу територій техногенних та екологічних катастроф, визначення умов проживання населення на такій території чи об’єкті, здійснення на ній господарської діяльності. |
| 1.1.2. | Запровадження спеціальних механізмів відновлення та розвитку територій, які постраждали внаслідок руйнування греблі Каховської ГЕС. |
| 1.1.3. | Забезпечення соціально-економічного розвитку територій, прилеглих до централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (зокрема, Славутицької, Іванківської та Поліської територіальних громад Київської області). |
| 1.1.4. | Стимулювання розвитку економічного середовища та сфери зайнятості населення навколо природоохоронних територій та лісів, у тому числі визначення економічного механізму їх сталого використання. |
| 1.1.5. | Забезпечення модернізації, технічного переоснащення та приведення у відповідність до європейських стандартів регіональних систем гідрометеорологічних спостережень і спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища. |
| 1.1.6. | Створення належної системи управління та відновлення прибережних та морських екосистем, сприяння розвитку марикультури (промислового розведення та вирощування морських водних живих ресурсів) у прибережних районах, які не шкодять навколишньому природному середовищу. |
2. Задоволення потреби населення у якісних адміністративних і публічних послугах
Напрями оперативної цілі
1. Освітні послуги
Показники моніторингу досягнення цілей Державної стратегії регіонального розвитку на 2024 - 2027 роки
Основні завдання, що забезпечують досягнення стратегічних цілей
| № | Завдання |
|---|---|
| 1.1.1. | Покращення матеріально-технічної бази закладів освіти, забезпечення якості освітніх послуг, зокрема у сільській місцевості. |
| 1.1.2. | Створення механізмів стимулювання участі представників бізнесу в оновлені матеріально-технічної та навчально-виробничої бази закладів вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти. |
| 1.1.3. | Сприяння розвитку мережі закладів професійної (професійно-технічної) освіти відповідно до потреб регіональних та міжрегіональних ринків праці. |
| 1.1.4. | Поширення ефективних профорієнтаційних заходів у закладах загальної середньої освіти та соціальної реклами для популяризації робітничих професій, підвищення престижності професійної (професійно-технічної) освіти серед різних груп населення, зокрема жінок. |
| 1.1.5. | Сприяння здобуттю професійної підготовки за дуальною формою здобуття освіти. |
| 1.1.6. | Створення рівних можливостей для особистісного та професійного розвитку особи впродовж життя. |
| 1.1.7. | Сприяння створенню оптимальної мережі закладів загальної середньої освіти з урахуванням демографічних прогнозів, яка забезпечить здобуття повної загальної середньої освіти. |
| 1.1.8. | Удосконалення механізмів розвитку кадрового потенціалу у сфері освіти на регіональному і місцевому рівнях. |
| 1.1.9. | Забезпечення функціонування оптимальної мережі різних типів надавачів освітніх послуг для дітей раннього і дошкільного віку у безпечних умовах. |
| 1.1.10. | Забезпечення доступності, розумного пристосування та універсального дизайну для задоволення освітніх потреб дітей з особливими освітніми потребами. |
| 1.1.11. | Сприяння розвитку позашкільної освіти відповідно до вільного, різнобічного розвитку особистості, інтелектуальних і творчих здібностей, фізичних якостей вихованців, учнів і слухачів і принципу гендерної рівності. |
| 1.1.12. | Забезпечення реалізації права громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, у населених пунктах на лінії зіткнення, на здобуття або продовження здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти за будь-якою формою здобуття освіти, визначеною законодавством. |
2. Соціальні послуги
Показники моніторингу досягнення цілей Державної стратегії регіонального розвитку на 2024 - 2027 роки
Основні завдання, що забезпечують досягнення стратегічних цілей
| № | Завдання |
|---|---|
| 1.1.1. | Формування системи надання соціальних послуг відповідно до потреб населення, шляхом модернізації наявних і запровадження нових видів соціальних послуг з урахуванням гендерних особливостей, зокрема забезпечення розвитку якісних і доступних послуг з догляду, в першу чергу на основі діючої мережі. |
| 1.1.2. | Отримання адміністративних послуг та послуг у сфері соціального захисту через онлайн-сервіси громадянами України, які проживають у населених пунктах, що розташовані на лінії розмежування. |
| 1.1.3. | Забезпечення цифровізації системи надання послуг у сфері соціального захисту. Впровадження системи електронного отримання документів та забезпечення можливості звернення за послугами у сфері соціального захисту через онлайн-сервіси. |
| 1.1.4. | Будівництво спеціалізованого житла (будинків для громадян похилого віку, осіб з інвалідністю. |
| 1.1.5. | Створення безбарʼєрного середовища для всіх груп населення в регіонах та територіальних громадах за всіма напрямами безбар’єрності, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права, отримувати доступні публічні послуги та брати повноцінну участь у культурному, політичному та суспільному житті шляхом досягнення цілей та реалізації завдань Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. |
| 1.1.6. | Реалізація на регіональному та місцевому рівнях державної політики у сфері запобігання та протидії торгівлі людьми, домашньому насильству, насильству за ознакою статі, в тому числі щодо надання допомоги особам, які постраждали від сексуального насильства, пов’язаного зі збройним конфліктом, та забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. |
| 1.1.7. | Створення умов на регіональному та місцевому рівнях для досягнення рівних прав та рівних можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства. |
| 1.1.8. | Сприяння утворенню та забезпечення функціонування органами місцевого самоврядування у територіальних громадах надавачів соціальних послуг, зокрема тих, які надають соціальні послуги з проживання (соціальні гуртожитки). |
| 1.1.9. | Забезпечення розвитку фізичної культури та спорту на рівні територіальних громад, зокрема інклюзивної спортивної інфраструктури, в тому числі на базі діючої мережі та в межах наявних фінансових ресурсів. |
| 1.1.10. | Створення умов для залучення осіб та дітей з інвалідністю, у тому числі тих, які отримали її внаслідок збройної агресії російської федерації, до занять фізичною культурою, спортом та фізкультурно-спортивною реабілітацією. |
| 1.1.11. | Створення умов для розвитку та успішної самореалізації молоді, в тому числі шляхом реалізації в регіонах та територіальних громадах Національної молодіжної стратегії до 2030 року. |
| 1.1.12. | Сприяння розвитку громадянської освіти та підвищення рівня соціальної інтеграції молоді. |
| 1.1.13. | Сприяння залученню молоді до волонтерської діяльності. |
| 1.1.14. | Сприяння розвитку молодіжних центрів та забезпечення якості послуг, що ними надаються, в тому числі на базі діючої мережі та в межах наявних фінансових ресурсів. |
3. Медичні послуги
Показники моніторингу досягнення цілей Державної стратегії регіонального розвитку на 2024 - 2027 роки
Основні завдання, що забезпечують досягнення стратегічних цілей
| № | Завдання |
|---|---|
| 1.1.1. | Забезпечення функціонування спроможної системи громадського здоров’я в регіонах та територіальних громадах |
| 1.1.2. | Створення умов для профілактики інфекційних та неінфекційних хвороб, забезпечення імунізації населення відповідно до календаря профілактичних щеплень в територіальних громадах. |
| 1.1.3. | Створення Єдиного порталу вакантних посад у державних та комунальних закладах охорони здоров’я. |
| 1.1.4. | Забезпечення доступу до необхідних медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів за програмою медичних гарантій. |
| 1.1.5. | Організація спроможної мережі кластерних та надкластерних закладів охорони здоров’я (в тому числі зі створенням реабілітаційних відділень). |
| 1.1.6. | Покращення доступності до послуг з охорони психічного здоров’я. |
4. Культурні послуги та формування національної ідентичності
Показники моніторингу досягнення цілей Державної стратегії регіонального розвитку на 2024 - 2027 роки
Основні завдання, що забезпечують досягнення стратегічних цілей
| № | Завдання |
|---|---|
| 1.1.1. | Створення функціонально та організаційно нових моделей закладів культури (центрів культурних послуг, центрів творчості, креативних хабів) для забезпечення діяльності митців, театрально видовищних закладів культури, незалежних театрів, музичних та художніх колективів, ансамблів. |
| 1.1.2. | Модернізація та інформатизація бібліотек, запровадження нових інформаційно-бібліотечних послуг на основі інформаційно-комунікаційних технологій, а також забезпечення цифровізації надання культурних послуг, враховуючи потреби та права у сфері культури усіх категорій населення. |
| 1.1.3. | Формування оптимальної та інклюзивної мережі закладів культури та публічних бібліотек, яка б задовольняла потреби різних груп жінок і чоловіків. |
| 1.1.4. | Створення умов для формування якісного кадрового забезпечення системи надання культурних послуг. |
| 1.1.5. | Реалізація на регіональному та місцевому рівні державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, створення умов для національно-патріотичного, військово-патріотичного виховання та громадянської освіти населення на рівні регіонів, територіальних громад, зокрема із залученням ветеранів війни до розроблення та реалізації відповідних програм, утворення координаційних рад з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності. |
| 1.1.6. | Зміцнення статусу української мови, сприяння її розвитку та популяризації. |
| 1.1.7. | Реалізація проєктів і заходів щодо зміцнення соціальної згуртованості населення на регіональному і міжрегіональному рівнях. |
5. Цифрова інфраструктура та адміністративні послуги
Показники моніторингу досягнення цілей Державної стратегії регіонального розвитку на 2024 - 2027 роки
Основні завдання, що забезпечують досягнення стратегічних цілей
| № | Завдання |
|---|---|
| 1.1.1. | Розвиток системи безперешкодного доступу до високошвидкісної мережі Інтернет всіх населених пунктів. |
| 1.1.2. | Забезпечення оприлюднення органами місцевого самоврядування та обласними державними (військовими) адміністраціями публічної інформації у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (data.gov.ua). |
| 1.1.3. | Підвищення рівня цифрової грамотності населення, зокрема через створення можливостей для навчання на Єдиному державному веб-порталі цифрової освіти «Дія. Цифрова освіта». |
| 1.1.4. | Сприяння операторам електронних комунікацій в доступі до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики та оренді державного і комунального майна з метою розміщення технічних засобів електронних комунікацій, відведенні земельних ділянок задля розгортання електронних комунікаційних мереж та/або їх інфраструктури тощо. |
| 1.1.5. | Сприяння впровадженню цифрових документів в усіх сферах діяльності, де необхідна перевірка дійсності документів або отримання копій документів, що посвідчують особу, а також інтеграція Дія.Підпису на офіційних вебресурсах для авторизації та електронного підпису документів. |
| 1.1.6. | Забезпечення доступності для осіб з інвалідністю з порушенням зору, слуху та мовлення офіційних веб-сайтів, реєстрів і електронних послуг, доступ до яких забезпечується через мережу Інтернет, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, заснованих ними підприємств, установ та організацій. |
3. Соціальний захист ветеранів війни та їх сімей, внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих груп населення
Напрями оперативної цілі
1. Інтеграція внутрішньо переміщених осіб
Показники моніторингу досягнення цілей Державної стратегії регіонального розвитку на 2024 - 2027 роки
Основні завдання, що забезпечують досягнення стратегічних цілей
| № | Завдання |
|---|---|
| 1.1.1. | Зменшення впливу негативних наслідків та здійснення заходів для розв’язання проблем, пов’язаних з внутрішнім переміщенням, зумовленого збройною агресією російської федерації, шляхом виконання на регіональному та місцевому рівні завдань, визначених Стратегією державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року. |
| 1.1.2. | Створення ефективного та прозорого механізму обліку, розподілу та використання житлових чи інших приміщень, придатних для тимчасового розміщення внутрішньо переміщених осіб, державної та комунальної власності. |
| 1.1.3. | Створення умов для поетапного розселення внутрішньо переміщених осіб, які проживають в місцях компактного поселення, з урахуванням потреб регіонів у людських ресурсах, а також особливостей потреб окремих категорій осіб (осіб з інвалідністю, багатодітних сімей, літніх людей, представників національних меншин тощо) та принципу єдності родин. |
| 1.1.4. | Розробка та впровадження місцевих програм з адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб до соціального та економічного середовища на території їх проживання. |
| 1.1.5. | Розроблення у співпраці з міжнародними організаціями та органами державної влади інших країн заходів із повернення громадян України з-за кордону на територію України, а також їх швидкої інтеграції в освітній, медичний, соціальний простір, регіональні та місцеві ринки праці. |
| 1.1.6. | Здійснення комплексної оцінки реальної чисельності та структури населення, з урахуванням міграційних процесів та внутрішнього переміщення осіб з початку збройної агресії російської федерації проти України. |
2. Ветерани та військовослужбовці, що проживають в громадах
Показники моніторингу досягнення цілей Державної стратегії регіонального розвитку на 2024 - 2027 роки
Основні завдання, що забезпечують досягнення стратегічних цілей
| № | Завдання |
|---|---|
| 1.1.1. | Створення умов на місцевому та регіональному рівні для ефективної реадаптації та соціально-економічної реінтеграції ветеранів війни. |
| 1.1.2. | Сприяння реалізації кредитно-фінансових механізмів для забезпечення ветеранів війни та членів їх сімей постійним та доступним житлом. |
| 1.1.3. | Забезпечення доступності психологічної допомоги та реабілітації осіб, які звільняються або звільнені з військової служби, з-поміж ветеранів війни, осіб, постраждалих від бойових дій, а також осіб, стосовно яких установлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. |
2.
Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів
2.
Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів
Оперативні цілі
1. Інфраструктура стійка до безпекових, соціальних та економічних викликів
Напрями оперативної цілі
1. Транспортна інфраструктура
Показники моніторингу досягнення цілей Державної стратегії регіонального розвитку на 2024 - 2027 роки
Основні завдання, що забезпечують досягнення стратегічних цілей
| № | Завдання |
|---|---|
| 1.1.1. | Розбудова якісних автомобільних доріг загального користування державного значення відповідно до завдань, визначених Національною транспортною стратегією України на період до 2030 року |
| 1.1.2. | Відновлення та розбудова мережі якісних автомобільних доріг загального користування місцевого значення. |
| 1.1.3. | Розвиток інфраструктури громадського транспорту та велосипедної інфраструктури в територіальних громадах |
| 1.1.4. | Відновлення та розвиток системи експортної логістики |
| 1.1.5. | Відновлення та розвиток авіаційної інфраструктури |
| 1.1.6. | Розвиток прикордонної інфраструктури |
2. Комфортні громади
Показники моніторингу досягнення цілей Державної стратегії регіонального розвитку на 2024 - 2027 роки
Основні завдання, що забезпечують досягнення стратегічних цілей
| № | Завдання |
|---|---|
| 1.1.1. | Впровадження сучасних практик містопланування та містобудування з урахуванням принципів інклюзивності та привабливих населених пунктів для різних груп громадян. |
| 1.1.2. | Впровадження оновлених стандартів доступності житлових будинків з безпечними, комфортними умовами проживання з урахуванням потреб різних груп громадян. |
| 1.1.3. | Впровадження оновлених змін до системи самоорганізації споживачів житлово-комунальних послуг об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. |
| 1.1.4. | Впровадження та оновлення електронної публічної послуги «єВідновлення». |
| 1.1.5. | Модернізація, адаптивність та декарбонізація систем централізованого теплопостачання. |
| 1.1.6. | Реалізація проектів зі збільшення енергетичної ефективності будівель житлового фонду, державної та комунальної форм власності. |
| 1.1.7. | Розвиток інструментів енергосервісу у модернізації об’єктів житлово-комунального господарства. |
| 1.1.8. | Доступність якісних послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для різних груп громадян з урахуванням новітніх технологій та потреб територіальних громад. |
| 1.1.9. | Впровадження нових підходів до забезпечення осіб житлом з урахуванням кращих практик та досвіду країн ЄС. |
3. Енергетична інфраструктура
Показники моніторингу досягнення цілей Державної стратегії регіонального розвитку на 2024 - 2027 роки
Основні завдання, що забезпечують досягнення стратегічних цілей
| № | Завдання |
|---|---|
| 1.1.1. | Розвиток розподіленої генерації електричної енергії в територіальних громадах. |
| 1.1.2. | Розвиток генерації електричної енергії з відновлюваних джерел та застосування установок зберігання енергії в системах централізованого водопостачання та водовідведення в територіальних громадах. |
| 1.1.3. | Розвиток енергетичних кластерів та виробництва біогазу на базі потужностей з очищення стічних вод та осаду. |
| 1.1.4. | Розроблення та впровадження муніципальних і регіональних енергетичних планів. |
| 1.1.5. | Впровадження систем енергетичного менеджменту в органах місцевого самоврядування, комунальних підприємствах та систем енергомоніторингу громадських і житлових будівель. |
4. Цивільний захист та безпека громадян
Показники моніторингу досягнення цілей Державної стратегії регіонального розвитку на 2024 - 2027 роки
Основні завдання, що забезпечують досягнення стратегічних цілей
| № | Завдання |
|---|---|
| 1.1.1. | Сприяння збільшенню фонду захисних споруд цивільного захисту з урахуванням принципів інклюзивності та безбарʼєрності». |
| 1.1.2. | Сприяння розвитку систем оповіщення та інформування населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій. |
| 1.1.3. | Сприяння утворенню у територіальних громадах центрів безпеки як інтегрованих структур з єдиною комунікацією відповідно до актів законодавства з урахуванням принципу територіальної доступності у сфері захисту населення і територій від пожеж та надзвичайних ситуацій, забезпечення громадського порядку, охорони здоров’я населення (з пожежно-рятувальними підрозділами, поліцейськими станціями та бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги. |
| 1.1.4. | Сприяння створенню (відновленню) безпекових умов в територіальних громадах шляхом впровадження та реалізації проєкту «Поліцейський офіцер громади». |
| 1.1.5. | Сприяння утворенню та забезпечення функціонування органами місцевого самоврядування у територіальних громадах пожежно-рятувальних підрозділів місцевої та добровільної пожежної охорони (у тому числі у складі центрів безпеки) |
| 1.1.6. | Запровадження та функціонування національної системи стійкості, що передбачає забезпечення функціонування безпеки та захищеності об’єктів критичної інфраструктури з урахуванням нових підходів |
2. Сильна, спроможна та конкурентоздатна регіональна економіка
Напрями оперативної цілі
1. Нові робочі місця, інвестиції та розвиток бізнесу
Показники моніторингу досягнення цілей Державної стратегії регіонального розвитку на 2024 - 2027 роки
Основні завдання, що забезпечують досягнення стратегічних цілей
| № | Завдання |
|---|---|
| 1.1.1. | Створення умов для промислового інвестування та розвитку кластерів різної спеціалізації. |
| 1.1.2. | Відновлення об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних (зрошувальних) систем в Одеській, Миколаївській, Запорізькій та Херсонській областях. |
| 1.1.3. | Стимулювання підприємницької активності в регіонах, шляхом стимулювання внутрішньо переміщених осіб працездатного віку, ветеранів війни та членів їх сімей, безробітних осіб до працевлаштування, заснування власного бізнесу. |
| 1.1.4. | Покращення доступу населення до ринків праці через підвищення трудової мобільності та адаптації до місцевих потреб. |
| 1.1.5. | Забезпечення формування регіонального замовлення на підготовку здобувачів вищої освіти, у тому числі медичних кадрів, з урахуванням потреби регіонального ринку праці та перспектив розвитку регіону. |
| 1.1.6. | Створення умов для управління відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків за підходами циркулярної економіки. |
| 1.1.7. | Підвищення інвестиційної привабливості територій, підтримка залучення інвестицій, популяризація інвестиційних можливостей регіонів. |
| 1.1.8. | Сприяння використанню інструментів страхування інвестицій від ризиків, що можуть бути спричинені збройною агресією російської федерації, бойовими діями та/або тероризмом. |
| 1.1.9. | Стимулювання створення та діяльності індустріальних парків та підприємств оборонного - промислового комплексу з урахуванням стратегічних пріоритетів його розвитку. |
| 1.1.10. | Підтримка реалізації економічних проєктів у ключових секторах - енергетика, переробка аграрної продукції, транспорт та експортна логістика, виробництво критичних матеріалів. |
| 1.1.11. | Сприяння діяльності виробників крафтової та локальної продукції. |
| 1.1.12. | Сприяння реалізації інноваційних проєктів з метою відновлення та розбудови промислового потенціалу з урахуванням фактора безпеки. |
| 1.1.13. | Стимулювання економічного відновлення в регіонах на принципах подвійного переходу (“зелений” перехід і цифрові трансформації). |
| 1.1.14. | Сприяння розвитку регіональних систем інноваційної інфраструктури (наукові та технопарки, хаби цифрових інновацій тощо). |
| 1.1.15. | Забезпечення оновлення напрямів смарт-спеціалізації регіонів. |
| 1.1.16. | Розроблення та впровадження механізмів підтримки проєктів регіонального розвитку, спрямованих на розвиток пріоритетних видів економічної діяльності, визначених на засадах смарт-спеціалізації та необхідності переходу до кліматично нейтральної економіки. |
2. Туризм
Показники моніторингу досягнення цілей Державної стратегії регіонального розвитку на 2024 - 2027 роки
Основні завдання, що забезпечують досягнення стратегічних цілей
| № | Завдання |
|---|---|
| 1.1.1. | Створення умов для розвитку рекреаційно-туристичного потенціалу територій, враховуючи наявність природних та безпекових обмежень |
| 1.1.2. | Забезпечення розробки регіональних та місцевих програм розвитку та використання рекреаційно-туристичного потенціалу територій |
| 1.1.3. | Сприяння належному облаштуванню туристичних маршрутів та об’єктів туристичних відвідувань, їх цифровізації, створенню комфортних і безпечних умов для туристів (відпочивальників) |
| 1.1.4. | Сприяння формуванню локальних туристичних брендів та популяризації туристичного потенціалу регіонів та територіальних громад, у тому числі з використанням цифрових технологій |
| 1.1.5. | Сприяння відновленню об’єктів культурної спадщини в регіонах та територіальних громадах, знищених чи пошкоджених внаслідок збройної агресії російської федерації проти України |
| 1.1.6. | Активізація роботи з номінування об’єктів, цінність яких є унікальною та які потенційно можуть належати до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО |
3.
Розбудова ефективного багаторівневого врядування
3.
Розбудова ефективного багаторівневого врядування
Оперативні цілі
1. Розвиток інституційної спроможності органів публічної влади з урахування кращих практик ЄС
Напрями оперативної цілі
1. Інструменти планування та підзвітності у регіональній політиці
Показники моніторингу досягнення цілей Державної стратегії регіонального розвитку на 2024 - 2027 роки
Основні завдання, що забезпечують досягнення стратегічних цілей
| № | Завдання |
|---|---|
| 1.1.1. | Оновлення документів стратегічного планування та реалізації регіональної політики з урахуванням пріоритетів щодо відновлення та розвитку регіонів і територій, що постраждали внаслідок збройної агресії проти України, зокрема щодо відновлення (збереження) балансу екосистем та адаптації до зміни клімату |
| 1.1.2. | Запровадження місцевої статистики, створення інструментів для збору, зберігання та обробки гендерно дезагрегованих даних на рівні територіальних громад |
| 1.1.3. | Запровадження єдиної геоінформаційної системи здійснення моніторингу та оцінювання розвитку регіонів і територіальних громад |
| 1.1.4. | Створення умов для підвищення підзвітності та прозорості органів державної влади та місцевого самоврядування усіх рівнів, залучення жителів, в тому числі внутрішньо переміщених осіб, до прийняття рішень, поширення кращих практик створення органів самоорганізації населення, впровадження механізмів електронних публічних консультацій |
| 1.1.5. | Створення скоординованої системи планування просторового розвитку на національному, регіональному та місцевому рівні |
| 1.1.6. | Забезпечення ефективної діяльності Міжвідомчої координаційної комісії з питань регіонального розвитку |
| 1.1.7. | Забезпечення застосування гендерного підходу до процесів стратегічного планування та бюджетуваня на регіональному та місцевому рівнях, залучення до цього процесу місцевих жіночих організацій, а також осіб, які зазнають різних форм дискримінації. Забезпечення збору даних з розподілом за ознаками статі, віку, місця проживання та іншими необхідними ознаками для їх врахування при розробленні програм і планів регіонального та місцевого розвитку, а також формуванні бюджетів |
| 1.1.8. | Врахування в регіональних стратегіях заходів щодо протидії демографічним втратам в територіальних громадах, де є висока смертність, низький рівень народжуваності та скорочення населення внаслідок міграції, відповідно до пріоритетів демографічного розвитку, сформованих Міністерством соціальної політики та затверджених в установленому порядку |
| 1.1.9. | Формування Реєстру пошкодженого та знищеного майна як єдиної системи обліку, накопичення та зберігання верифікованої інформації про пошкоджене та знищене майно, зокрема, задля реалізації державної політики компенсації на його основі |
| 1.1.10. | Впровадження Цілей сталого розвитку та євроінтеграційних зобов’язань на національному, регіональному та місцевому рівнях, інтегрованих у формування політик у горизонтальній та вертикальній площинах |
| 1.1.11. | Запровадження системи критеріїв визначення соціальних, економічних та екологічних наслідків впливу пропонованої державної політики та можливості досягнення Цілей сталого розвитку на регіональному та місцевому рівнях |
2. Розбудова потенціалу суб’єктів державної регіональної політики
Показники моніторингу досягнення цілей Державної стратегії регіонального розвитку на 2024 - 2027 роки
Основні завдання, що забезпечують досягнення стратегічних цілей
| № | Завдання |
|---|---|
| 1.1.1. | Законодавче вдосконалення діяльності органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій та військових (військово-цивільних) адміністрацій в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення. |
| 1.1.2. | Розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування різних рівнів, а також між органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади за принципом субсидіарності та на засадах децентралізації. |
| 1.1.3. | Запровадження системи здійснення нагляду за дотриманням законності актів органів місцевого самоврядування відповідно до принципів, закладених у Європейській хартії місцевого самоврядування |
| 1.1.4. | Запровадження механізму координації місцевими державними адміністраціями діяльності територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади |
| 1.1.5. | Створення умов для ефективної взаємодії органів місцевого самоврядування різних рівнів, спрямованої на комплексний розвиток територій |
| 1.1.6. | Сприяння удосконаленню професійних знань, умінь, навичок державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, зокрема у сфері стратегічного планування, надання публічних послуг, бюджетування, зокрема гендерно орієнтованого та залучення інвестицій |
| 1.1.7. | Сприяння розвитку публічно-приватного партнерства спрямованого на підвищення інституційної спроможності суб'єктів державної регіональної політики |
| 1.1.8. | Сприяння формуванню системи гарантованого та збалансованого фінансування діяльності агенцій регіонального розвитку за рахунок співфінансування засновників, залучення агенцій до підготовки та виконання програм і проектів регіонального розвитку, добровільних внесків бізнесу та міжнародних організацій, надходжень від надання платних послуг, інших джерел, не заборонених законодавством |
| 1.1.9. | Забезпечення методологічної та організаційної підтримки діяльності агенцій регіонального розвитку, що утворені відповідно до Закону України “Про засади державної регіональної політики”, а також інших інституцій місцевого розвитку в частині підвищення їх інституційної спроможності до ефективної реалізації державної регіональної політики |
2. Розвиток різних форм співробітництва та ефективне управління публічними інвестиціями
Напрями оперативної цілі
1. Розвиток співробітництва на регіональному рівні
Показники моніторингу досягнення цілей Державної стратегії регіонального розвитку на 2024 - 2027 роки
Основні завдання, що забезпечують досягнення стратегічних цілей
| № | Завдання |
|---|---|
| 1.1.1. | Удосконалення нормативно-правової бази у сфері міжрегіонального співробітництва спрямованого на відновлення та розвиток територіальних громад та регіонів |
| 1.1.2. | Сприяння розбудові партнерств та обміну досвідом між органами місцевого самоврядування та іншими субʼєктами регіональної політики щодо ефективності управління та впровадження інноваційних методів роботи |
| 1.1.3. | Сприяння розвитку співробітництва територіальних громад |
| 1.1.4. | Оновлення законодавчої бази у сфері транскордонного співробітництва |
| 1.1.5. | Сприяння розбудові міжнародних партнерств на регіональному та місцевому рівні |
| 1.1.6. | Створення умов для ефективного вирішення завдань місцевого та регіонального розвитку суб’єктів та учасників транскордонного співробітництва, в тому числі в рамках реалізації Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2021-2027 роки |
| 1.1.7. | Поглиблення розвитку транскордонного співробітництва шляхом створення умов для укладення угод про транскордонне співробітництво між місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування України та відповідними представниками адміністративно-територіальних одиниць інших країн |
2. Інвестиційні інструменти регіональної політики
Показники моніторингу досягнення цілей Державної стратегії регіонального розвитку на 2024 - 2027 роки
Основні завдання, що забезпечують досягнення стратегічних цілей
| № | Завдання |
|---|---|
| 1.1.1. | Сприяння залученню коштів міжнародної технічної допомоги та міжнародних фінансових організацій для реалізації проєктів відновлення та розвитку в територіальних громадах |
| 1.1.2. | Посилення фінансової спроможності органів місцевого самоврядування, створення умов для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування власних та делегованих повноважень |
| 1.1.3. | Сприяння залученню коштів міжнародної технічної допомоги та міжнародних організацій з метою забезпечення охорони культурної спадщини |
| 1.1.4. | Реформування Державного фонду регіонального розвитку та відновлення фінансування інвестиційних проєктів регіонального розвитку |
| 1.1.5. | Удосконалення механізму здійснення місцевих запозичень до місцевих бюджетів та надання місцевих гарантій |
| 1.1.6. | Запровадження єдиної екосистеми цифрового відновлення для підзвітного управління Digital Reconstruction Ecosystem for Accountable Management (DREAM) для всіх проєктів відновлення та розвитку |
| 1.1.7. | Впровадження системного підходу до пріоритизації програм та проєктів, заснованого на даних |
Система моніторингу та оцінки результативності реалізації Стратегії
Моніторинг реалізації цієї Стратегії здійснюється шляхом відстеження, вимірювання та аналізу відхилення показників фактичних результатів від цільових (проміжних) значень індикаторів досягнення цілей, визначених Стратегією. Моніторинг реалізації Стратегії проводиться щороку Мінінфраструктури відповідно до Порядку розроблення Державної стратегії регіонального розвитку України і плану заходів з її реалізації, а також проведення моніторингу реалізації зазначених Стратегії і плану заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2023 р. №817.
Оцінка результативності реалізації цієї Стратегії здійснюється шляхом проведення внутрішнього та зовнішнього оцінювання відповідно до Порядку проведення оцінювання реалізації державної регіональної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2024 р. № 305 «Деякі питання проведення моніторингу та оцінювання державної регіональної політики».
Внутрішнє оцінювання реалізації Стратегії проводиться Мінінфраструктури за результатами виконання першого та другого етапів реалізації Стратегії шляхом оцінювання індикаторів досягнення визначених нею цілей, результативності, ефективності та впливу виконання Стратегії на розвиток регіонів, територіальних громад та функціональних типів територій.
Зовнішнє оцінювання реалізації Стратегії проводиться протягом року після завершення її реалізації незалежними організаціями (експертами) на запит Мінінфраструктури.
Механізм реалізації
Органи, що забезпечують реалізацію
Органами, що забезпечують реалізацію Стратегії, є: міністерства, інші центральні органи виконавчої влади; Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради; Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські (військові, військово-цивільні) держадміністрації; військові (військово-цивільні) адміністрації населених пунктів; міські, селищні, сільські ради. До реалізації державної політики регіонального розвитку можуть бути залучені також відповідні проєкти міжнародної технічної допомоги, всеукраїнські асоціації органів місцевого самоврядування, а також громадські об’єднання, юридичні та фізичні особи. Реалізація Стратегії здійснюється на основі партнерства, координації та узгодження діяльності всіх органів, що забезпечують її реалізацію.
Інструменти реалізації
Інструментами реалізації Стратегії є плани заходів щодо її реалізації відповідно на 2021-2023 і 2024-2027 роки; програми та проєкти регіонального розвитку; програми комплексного відновлення; план відновлення та розвитку регіонів; регіональні стратегії розвитку та плани заходів з їх реалізації; стратегії розвитку територіальних громад та плани заходів з їх реалізації; плани відновлення та розвитку територіальних громад; державні програми щодо розвитку транскордонного співробітництва, соціально-економічного розвитку окремих територій, угоди щодо регіонального розвитку тощо.
Фінансове забезпечення реалізації Стратегії
Фінансове забезпечення реалізації Стратегії здійснюється за рахунок:
- коштів Державного бюджету України, зокрема державного фонду регіонального розвитку;
- коштів місцевих бюджетів;
- коштів, що надходять до державного бюджету в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ;
- коштів міжнародних організацій;
- коштів з інших джерел, не заборонених законодавством.
Джерелом фінансового забезпечення реалізації Стратегії також можуть бути кошти приватних інвесторів у рамках реалізації інвестиційних проєктів із застосуванням механізму державно-приватного партнерства. Обсяги фінансування завдань з реалізації Стратегії будуть визначені на основі пропозицій центральних органів виконавчої влади, що є державними замовниками відповідних державних програм, з урахуванням бюджетних призначень головних розпорядників бюджетних коштів за програмами, визначеними в Державному бюджеті України на відповідний рік, та будуть уточнені щороку відповідно до закону про Державний бюджет України на відповідний рік та Бюджетної декларації з урахуванням наявних бюджетних можливостей.
Етапи реалізації
Стратегія реалізується двома етапами: перший етап (2021-2023 роки); другий етап (2024-2027 роки). На кожному етапі передбачається розроблення та виконання плану заходів на відповідний період та програм і проєктів регіонального розвитку, в рамках яких будуть конкретизовані пріоритетні завдання кожної стратегічної цілі.
Довідники документу
Пріоритети регіонального розвитку на період до 2027 року
| № | Назва пріоритету | Опис пріоритету |
|---|---|---|
| 1. | створення безпекових та соціально-економічних умов для повернення громадян України в регіони та територіальні громади; | Інформацію відсутня |
| 2. | відновлення та розвиток інфраструктури, зокрема інфраструктури електронних комунікаційних мереж на принципах прозорості, підзвітності, сталості, інклюзивності, енергоефективності, адаптації до зміни клімату, захищеності та стійкості до безпекових загроз та економічної доцільності; | Інформацію відсутня |
| 3. | розвиток інституційної спроможності органів місцевого самоврядування на регіональному та місцевому рівні у сферах стратегічного планування, проєктного менеджменту, цифровізації, антикорупції; | Інформацію відсутня |
| 4. | розвиток людського капіталу, відновлення підприємницької активності та зростання економіки на основі внутрішнього потенціалу територій та регіональних смарт-спеціалізацій; | Інформацію відсутня |
| 5. | розвиток багаторівневого врядування, наближення системи управління регіональним розвитком до процедур та кращих практик ЄС; | Інформацію відсутня |
| 6. | залучення громадян до прийняття рішень на державному, регіональному та місцевому рівнях; | Інформацію відсутня |
| 7. | відновлення балансу екосистем, постраждалих внаслідок збройної агресії російської федерації; | Інформацію відсутня |
| 8. | розбудова партнерств, розвиток міжмуніципального, міжрегіонального та транскордонного співробітництва; | Інформацію відсутня |
| 9. | сприяння економічному розвитку регіонів через залучення інвестицій в інноваційні проєкти; | Інформацію відсутня |
| 10. | відновлення та розвиток системи надання соціальних послуг на регіональному та місцевому рівнях. | Інформацію відсутня |
Функціональні типи територій
| Реєстраційний номер | Назва об'єкту регіонального розвитку | Адміністративно-територіальні одиниці |
|---|---|---|
| RO02:6527-6089-2453-8814 | Території відновлення |
1.Вінницька обл., Жмеринський район, Барська ТГ UA05060010000053179
2.Вінницька обл., Вінницький район, Вінницька ТГ UA05020030000031457
3.Вінницька обл., Вінницький район, Вороновицька ТГ UA05020050000066991
4.Вінницька обл., Хмільницький район, Глуховецька ТГ UA05120010000076685
5.Вінницька обл., Гайсинський район, Дашівська ТГ UA05040050000080930
6.Вінницька обл., Гайсинський район, Джулинська ТГ UA05040070000093188
7.Вінницька обл., Жмеринський район, Жмеринська ТГ UA05060050000058111
8.Вінницька обл., Хмільницький район, Іванівська ТГ UA05120050000063063
9.Вінницька обл., Вінницький район, Іллінецька ТГ UA05020090000067118
10.Вінницька обл., Хмільницький район, Калинівська ТГ UA05120070000075759
11.Вінницька обл., Хмільницький район, Козятинська ТГ UA05120090000060589
12.Вінницька обл., Гайсинський район, Краснопільська ТГ UA05040090000093950
13.Вінницька обл., Гайсинський район, Ладижинська ТГ UA05040130000025322
14.Вінницька обл., Вінницький район, Липовецька ТГ UA05020110000052014
15.Вінницька обл., Хмільницький район, Махнівська ТГ UA05120110000018679
16.Вінницька обл., Могилів-Подільський район, Могилів-Подільська ТГ UA05080050000023603
|